Отаман Самійло Зборовський — Українська вишиванка / Vyshyvanka.if.ua

Реклама

Отаман Самійло Зборовський

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 12 лютого 2014

Жахлива загибель отамана Івана Підкови не відстрашувала козаків від нових походів на молдавські й турецькі землі. Отамани ходили знову походом на Молдавію. Хотіли її відібрати від Туреччини і стати господарями Молдавії.

Таки того самого року, коли Іванові Підкові у Львові на Ринку відрубали голову, вибрався з козаками на Молдавію його брат, Олекса Підкова. Мав дві тисячі козаків на конях і піших. Перейшли Молдавію аж до Ясс і спустошили цілий край. Турецький султан знову поскаржився на козаків польському королеві. Король казав зловити Підкову. І так сталося. Олексу схопили поляки, але самі не вбивали, тільки віддали туркам, а турки покарали його страшною смертю: посадили на палю, і він загинув у страшних муках.

То було в 1578 році, а вже на другий рік рушив на Молдавію третій Підкова, син Олекси, Петро. Турки знову зажадали від поляків, щоб їм передали того Підкову. Але цим разом польський король відповів що то були не його козаки, а московського царя.

Король Баторій подобрів тому, що потребував тоді козаків до помочі у війні Польщі з Московщиною. Щоб здобути собі бодай трохи прихильності козаків, король оголосив, що списує охочих козаків у «реєстр» Ті реєстрові козаки будуть стояти по містах і служитимуть королю. За це вони матимуть добру платню і будуть звільнені від переслідувань старост і воєвод. Ні старости, ні воєводи не матимуть права судити чи карати козаків; судити їх буде лише король і лише короля мають слухати. І так само, як перед тим за короля Жигмонта, почали списувати козаків. їм прислав король окремі відзнаки: королівський прапор, бубни і труби – як знак королівської ласки.

До реєстру уписалося мало козаків, та й ті не довго трималися в містах. Король не мав грошей їм платити, бо його скарбниця була тоді вичерпана. Козаки втікали на Запорожжя, де збиралося щораз більше охочих до нових походів на Туреччину або на іншого ворога.

У 1583 році вибрали собі запорожці нового отамана, Самійла Зборовського, який походив з давнього шляхетського роду. Він зібрав їх і повів знов у похід на ту саму Молдавію, через яку вже згинуло кілька отаманів. І йому цей похід не вдався. По дорозі до Молдавії зайшов йому дорогу брацлавський староста Струсь з польським військом і з тими реєстровими козаками, що були на службі в короля. Вони розбили військо Зборовського, і козаки-запорожці мусили завертати. Але завернули не на Січ, а над Чорне Море і там у гирлі Дністра поруйнували турецькі міста та захопили багато здобичі. Султан загрозив королеві, що як і цим разом не покарає козаків і Зборовського, то піде війною на Польщу. Король таки налякався і вислав на запорожців велике військо. Запорожців загнали в степи за Дніпро. Та Самійло Зборовський з’явився якось потім у Польщі. Тоді його зловили і відрубали йому голову, на Ринку в Кракові (1584 р.), як перед тим Підкові у Львові.

Тим часом умер король Баторій, і королем Польщі став Жигмонт III, зі шведського роду. Він почав засилати на Україну католицьких монахів – єзуїтів, спроваджених до Польщі з Рима, які всякими способами старалися перетягати заможніші українські родини на латинський обрид. Це дуже обурило козаків, що були православної віри. І ввесь український народ почав звертатися до запорожців, щоб вони стали в обороні православної віри. Тоді козаки почали ворожо виступати проти польських старост і воєвод на Україні. Почали нападати на міста й містечка і карали польських панів та мстилися тим українським вельможам, які перейшли на чужу віру.

Джерело матеріалу: книга "Історія України для дітей"; автор: Антін Лотоцький; видавництво: Івано-Франківське обласне Товариство української мови імені Т. Шевченка "Просвіта. Розділ "Тяжкий ХХ вік", Івано-Франківськ, 1991 рік; сторінки: 103 - 104.

Отамани Косинський і Наливайко »