Останні гетьмани України, Данило Апостол і Кирило Розумовський
Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 04 березня 2014
Наступники лихої пам’яті Петра І хотіли прихилити до себе Україну лагідними способами і тому на Україні трохи полегшало. Вже цариця Катерина І обіцяла дозволити вибрати нового гетьмана, та не додержала слова, а вчинив це її спадкоємець, цар Петро ІІ. То був молодий хлопець, 12-літній, який мав багато ворогів. Його приятелі боялися, що Україна зовсім відпаде від Московщини, як не зроблять полегші. Тому дозволено вибрати гетьмана й скасовано ту московську «колегію» на Україні. 12 вересня 1727 року в Глухові вибрали гетьманом старенького 70-літнього полковника Данила Апостола. Все ж таки і йому не вірили і дали, буцімто до «ради», москаля Наумова, а до Петербурга взяли, як заручника, гетьманового сина Петра, щоб Данило не зрадив Москви. Через рік повернено козакам їхні давні права, що їх скасував був цар Петро І.
Наступницею Петра II, що вмер дуже скоро, вже на 15- тому році життя, стала цариця Анна. Вона була також прихильна до козацтва й дозволила Петрові Апостолові, синові гетьмана, вернутися на Україну.
Але головний начальник московських військ на Україні, Мініх, й далі водив козаків і селян на важкі роботи коло нових фортець довкола Криму, де багато люду погинуло з голоду й холоду.
У 1733 році Москва воювала з польським королем Станіславом Лєщинським, що мав своє військо, зване «конфедерати» (від того й назва польської шапки «конфедератки»). 20 тисяч козаків пішли москалям на поміч, дійшли аж до Гданська над морем, взяли його, а король ледве втік, переодягнений за селянина. В тім році гетьман Апостол випросив, щоб цариця Анна дозволила вернутися на Україну тим запорожцям, що з кошовим Костем Гордієнком допомагали Мазепі й перейшли до Туреччини. Вони вернулися й заснували Січ на річці Базавлуці. Було їх понад 7 тисяч.
Гетьман Данило Апостол умер 29 січня 1734 року, маючи 77 літ. Поховали його в містечку Сорочинцях, у церкві, яку він збудував своїм коштом.
По смерті цього гетьмана, що також щиро дбав про добро України, настали знову важкі часи для України. Козаки допомагали москалям у війні з Туреччиною і далі працювали при будові нових твердинь, але гетьмана не дозволили їм вибирати. Що більше, на Україні почалися знову московські порядки, як за царя Петра І. Україною управляло «Правління», що до нього входили три козацькі старшини й три московські, та москалі мали важніший голос, бо на Україні стояла величезна московська армія. Далі стало ще гірше, ніж за Петра, бо на Україні почала урядувати так звана «Тайная Експедиція», що мучила й карала на смерть невинних людей, на кого тільки був якийсь донос, що він ворожо настроєний до Москви.
Таке безправ’я тривало довго і хто зна, чи ще були б дозволили вибрати гетьмана, якби не випадок.
У 1731 році їздив по Україні царський полковник Вишневський, що збирав співаків до царського хору. У селі Лемеші на Київщині почув, як гарно співав у церкві один сільський парубок, Олекса Розум. Цього Розума взяв москаль до Петербурга й там його сподобала собі царівна Єлисавета, дочка Петра І. Його вчили в школах, скоро зробили його високим старшиною, а в 1742 році за допомогою Розума й інших старшин ця Єлисавета стала царицею. Вона вийшла заміж за Розума і так український хлопець Олекса став чоловіком московської цариці.
Олекса мав брата Кирила. Він узяв його до себе; цариця іменувала його графом і післала за границю вчитися. Вернувшись з чужини, 18-літній Кирило Розум, що звався Розумовський, був іменований головою Академії Наук у Петербурзі. У 1744 р. цариця була на Україні й вислухала просьб козацьких старшин, щоб вибрати нового гетьмана. Тим гетьманом призначила до вибору молодого, але розумного й освіченого, Кирила Розумовського (брата свого чоловіка) і його вибрали гетьманом у Глухові 1750 року. Тоді скасовано на Україні ту «Тайну Експедицію», що мордувала людей, а молодий гетьман почав заводити на Україні лад і порядок на європейський взірець. Тепер настав час спокою і права.
Однак не тривало це довго. На нещастя гетьмана й України в 1761 році вмерла цариця Єлизавета, а царицею стала Катерина II, що подібно, як Петро І, рішила поневолити Україну. Вона в 1764 р. наказала Розумовському скласти гетьманську владу і скасувала гетьманство. Таким чином, Кирило Розумовський був останнім гетьманом України. Він жив у Петербурзі, аж перед смертю вернувся на Україну, в Батурин, і там умер 1803 р. у 75 році життя. Лишив по собі добру славу, бо як умів, старався поліпшити долю рідного краю. Пам‘яткою по ньому є ще й до нині руїни його палати в Батурині.
***
Отак закінчила своє існування вільна українська держава під владою гетьманів. Причиною її занепаду були, як бачимо, насамперед численні вороги з усіх боків, та ще й те, що ті вороги через замалу свідомість українського народу могли і в самім народі сіяти незгоду і тим легше народ поневолювати. Настали потім часи неволі, та про це буде мова в наступній частині нашої історії.
Джерело матеріалу : книга "Історія України для дітей"; автор: Антін Лотоцький; видавництво: Івано-Франківське обласне Товариство української мови імені Т. Шевченка "Просвіта. Розділ "Тяжкий ХХ вік", Івано-Франківськ, 1991 рік; сторінки: 147 - 151.