Змова катів

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 19 березня 2014

Андрій Мельник Карта Європи на той час загрозливо набула двох кольорів – червоного, де утвердилася на кістках і крові большевицька імперія, і коричневого, де постала гітлерівська Німеччина. Ці два великі кати – два звіра – Сталін і Гітлер – зазіхали на сусідні держави. Почався новий несправедливий переділ світу.

У липні-серпні 1939 року відбулися таємні переговори між Сталіним і Гітлером, за якими большевицька імперія загарбала: у вересні 1939 року – Галичину, у червні 1940 року – Бесарабію і Північну Буковину, у Липні 1940 року – Латвію, Естонію і в жовтні, 1944 року – Закарпатську Україну. Гітлерівська Німеччина у вересні 1939 року окупувала Польщу. Народи цих держав і земель не могли скоритися долі і вступили в нерівні визвольні змагання.

1 вересня 1939 року почалася друга у ХХ столітті світова війна – найжорстокіша за всю історію людства.

Галичина одразу ж відчула на собі лихі кігті большевицького звіра: почалися арешти інтелігенції, заможних господарів, всіх людей, котрі не могли сприйняти нових большевицьких порядків, встановлених на страху, переслідуваннях і репресіях. Большевицькі чекістські катівні були переповнені непокірними: їх катували, вбивали і таємно вивозили мертвих у звори, ліси й забуті криниці. Поховання ці до сьогодні всі не розкриті. У пам’ять народну увійшов, зокрема, Дем’янів Лаз побіля Івано-Франківська, де виявлено жахливі злочини большевиків. Кати ховали свої злодіяння і можна тільки здогадуватися, скільки тисяч галичан лягли кістьми у фундамент підневільної Української держави, яку захопили большевики. Тільки вивезених у Сибір галичан нараховується півмільйона осіб.

Надто лютували кати напередодні нападу Гітлера на большевицьку імперію: вбивали всіх підряд, хто викликав підозру, без причини і навіть формального суду. Було знищено цвіт української нації в Галичині, що значно обтяжило боротьбу галичан проти загарбників – большевицьких і німецьких, які одні інших варті.

Джерело матеріалу : книга "Історія України для дітей"; автор: Антін Лотоцький; видавництво: Івано-Франківське обласне Товариство української мови імені Т. Шевченка "Просвіта. Розділ "Тяжкий ХХ вік", Івано-Франківськ, 1991 рік; сторінки: 243 - 245.

Війна народна (частина 1) »