Водохреща — Українська вишиванка / Vyshyvanka.if.ua

Реклама

Водохреща

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 21 серпня 2013

ВодохрещаУ переддень Водохреща ще суворіше постували, як на Святвечір перед Різдвом. 18 січня - Другий Святвечір, Надвечір’я Богоявлення, Голодна кутя – так називається друга Свята вечеря тому, що літні люди, які вже думали про спасіння душі навіть не снідали, чекаючи вечері. Варили кутю таку, як перед Різдвом, її доїдали всю, не залишаючи для покійних родичів. Якщо кутя зоставалася її виносили курям, щоб  «добре неслися й велися». Курей не скликали, а чекали, щоб вони збіглися самі. Тому що боялися чарів злих сусідів. Якщо кури скоренько зкльовували кутю – це означало що вони добре будуть плодитися. Посуд мили вранці, а помиї давали худобі, віруючи, що завдяки цьому вона буде здоровою і плодючою.

Також вечеряли пісними стравами, як і на Святвечір. Але таку кількість страв, як на Святий вечір, не готували. Обходилися варениками, капустою, рибою, пісним борщем. Після вечері «проганяли кутю». Пізніше, з приходом сутінок, з хати виносили дідуха, де він майже провів два тижні. Господар урочисто ставив дідуха на току чи у садку між деревами та підпалював його, щоб пустити «теплий дух» , щоб зігріти повітря й повернути із зими на весну. Діти грілися, пританцьовували та приспівували: «Дідух – на теплий дух, щоб покинути кожух!»

Дівчата і жінки чекали, поки догорить дідух, а тоді брали попіл і несли його на город «щоб городина вдавалася».

На Гуцульщині господар збирав вівсяну солому, якою в хаті було потрушено, робив з неї перевесельця і зав’язував ними стовбури яблунь, щоб хробаки не їли і щоб яблучка родили рясно.

Воду святили не тільки 19-го, а й 18-го січня. Вода освячена напередодні Водохреща вважалася цілющою, аніж свячена на саме свято. Повернувшись із водою, господар брав під пахву книшик чи хлібину, а господиня – свячену воду, макітерку вареників і ходили по всьому господарству «писати хрестики» по стінах і одвірках та кропити хату і господарські будівлі.

Свячена вода покликана очищувати людство від гріхів. Її беруть додому і бережуть для надзвичайних випадків: кроплять хвору худобу, п’ють при різноманітних недугах.

Щедрий вечір / Новий рік »