Сорок мучеників (Сорок святих) — Українська вишиванка / Vyshyvanka.if.ua

Реклама

Сорок мучеників (Сорок святих)

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 31 серпня 2013

Сорок мучениківНа Сорок мучеників (22 березня) або Сорок святих, кожна господиня у давнину  мала пекти пироги, пампушки чи печиво. Переважно бублики чи калачики виробляли у формі птахів із дзьобиками та крильцями, хвостиками та гребінчиками. З калинових ягід  або родзинок робили очі. На невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки часто нанизували пташечок і так запікали. Потім роздавали діткам.

Тримаючи в руках нанизані на палички «сороки» й «жайворонки», малюки бігали по селу й закликали весну:

Ой чом ти буслю,
Не вилітаєш,
Чом дітям весни
Не даєш?

Предки вірили, що обрядове печиво, яке з’їдять діти, сприятиме в господарстві: плодитимуться індики, качки, кури, гуси.

У деяких регіонах України замість печива готували вареники з маком. Вареники нерідко населяли на паличку. На Полтавщині дівчата ними частували хлопців, «щоб мороз любисток не побив». В Україні любисток вважається зіллям, що допомагає щасливому коханню. На Півдні розвішували на кілках тинів сороки-калачики, щоб почастувати уранці тільних корів, чекаючи від них доброго приплоду.

Взявши свої «сороки» чи вареники, діти бігли на баштан і вмовляли його дати добрий урожай: «Хай на кожній огудині зав’яжеться по сорок гарбузів, кавунів і диньок!».

На Сорок святих на погоду ворожили. Примічали: «На сорок святих погода – на гречку буде врода», «Ще має бути заметено снігом сорок закутків, і сорока морозів можна сподіватися. Та це тільки сподіватися, бо їх насправді не буває, зима вже з сили вибивається».

На Сорок святих робили горохвяники, готували вареники з маком, горохову юшку, пекли пиріжки з горохом.

Великий піст »