Благовіщення — Українська вишиванка / Vyshyvanka.if.ua

Реклама

Благовіщення

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 01 вересня 2013

БлаговіщенняБлаговіщення – одне з найшанованіших в українців велике свято. Воно присвячується Пресвятій Діві Марії. За православним календарем, саме цього дня, 7 квітня, в Богородиці явився архангел Гавриїл із звісткою про божественне втілення її майбутнього Сина – Спасителя Ісуса Христа.

Це свято майже завжди припадає на Великий піст, але в деяких регіонах України вважають за можливе цього дня суворо не постити,  тому готують вареники з сиром, запіканки на маслі та яйцях. Але перевагу віддають пісним гречаникам, пирогам, картопляникам і дерунам з грибною підливою.

До Благовіщення ніколи майже не починали робіт на землі, «бо ще Бог землю не благословив». Розсаду не сіяли і боялися взяти випадково в руки насіння. Говорили, що коли бурякового насіння торкнутися, то виросте не солодкий буряк. На Благовіщення вважали, що Бог «розмикає» землю, розкривши небеса, до самої землі нахиляє голову, щоб зігріти її Своїм диханням. Гуцули вірили, що після цього всіляка живність, яка ховається на зиму, вилазить на верх. Тому, мабуть й не дозволялися в цей урочистий день сільськогосподарські роботи.

На Лівобережжі казали, що цього дня благовістить Бог землю для сівби. Тому вже можна було після свята сіяти, а на Благовіщенському тижні слід було завершити під ярину оранку. Цей тиждень називали «вдовин плуг»,  себто дні, коли поле орали громадою родинам, де не було господаря, - сиротам і вдовам.

Після перших трьох днів свята займатися починали капустою. Капусту перебирали в льохах, сіяли розсаду. Готували зазвичай страви з капусти: капусняк, тушковану капусту, завиваники з капусти, капустяники.

Не працювали два-три дні, не робили нічого, крім нагальних хатніх страв. На Благовіщення кажуть, що навіть пташка гнізда не в’є, курка не несеться. На Благовіщення знесене яйце під квочку не клали – однаково з нього нічого не вилупиться. У чужі гнізда за повір’ям, зозуля відкладає яйця, бо вона була покарана за те, що колись гніздо звила на Благовіщення. Цього дня не позичали яєць, бо це могло людям зашкодити. На Благовіщення народжене ягня чи теля якомого намагалися швидше зарізати, «бо з благовісного теляти чи ягняти добра не ждати».

Господар після свята випускав худобу на подвір’я, собак і котів, щоб «сонце побачили і весну понюхали», щоб добре себе дбали і добре паслися, а також з омшаника виносив вулики з бджолами.

На Благовіщення віщував мороз, якщо сніг лежав, чекали не врожайного літа. Казали: «Яка  погода на Благовіщення, така буде й на Великдень». Ранкоковий  туман обіцяв весняну повінь, а гарна погода – щедрий урожай.

Якщо припадало Благовіщення на піст, готували грибну юшку з ячною крупою чи вівсяною, печеню з грибів або риби, налисники з пісними начинками,  деруни з грибною підливою.

Великдень (Пасха) »