Провідна неділя — Українська вишиванка / Vyshyvanka.if.ua

Реклама

Провідна неділя

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 03 вересня 2013

Провідна неділяПроводи, Могилки, Провідна неділя, Томина неділя, Опроводи, Гробки, Радуниця, Радовниця, Родичі.

Провідна неділя – громадські традиційні поминки, що припадають на першу неділю після Великодня і наступні за нею кілька днів. Поминання родичів на Проводи – слов’янський давній звичай, що отримав своє місце у християнському календарі. Не раз згадується Радуниця, Радониця у давньоруських літописах. Назва цих поминальних днів – Радовниця (Радуниця, Радониця) збереглася з часів Київської Русі. На території України вона поширена на півночі Чернігівщини і на Сумщині. В інших регіонах назви відображають функціональний зміст – проводи померлих родичів, поминання. Назва Хомина (Томина) походить від святого Хоми, свято який святкують у наступну неділю після Великодня.

До прийняття християнства існувало весняне поминання родичів. Щорічні поминання родичів - період весняного пробудження природи, мали прилучити «батьків» і «дідів» до колообігу життя – смерть – життя. Суворі ревнителі православ’я спочатку засуджували Проводи, вважаючи їх обрядами, що у собі несуть рештки язичництва. Проводи згодом стали частиною церковних поминань: заупокійні служби відбувалися не лише у церкві, а й на цвинтарі, біля кожної могили, освячувалися коло і хліб як частина поминальної трапези. Промовляли нехитрі приказки: «Нам нехай здоровиться, а їм легенько лежиться», «Їм лежать – земельку держать, а нам ходить – земельку будить». У ці дні дозволялася зустріч двох світів «цього» і «того».

Для поминання пекли паски, пироги, калачі, варили коливо, фарбували крашанки. 

Сита, канун, коливо – страва, з якої завжди в Україні розпочинають поминальну трапезу і в день похорону, і на дев’ятини, і на сороковини, і на поминальну річницю.

За столом годилося частувати всіх вином чи горілкою. Якщо стіл бував завеликий то «колію» пускали двома чарками, при цьому лише піднімали чарку, не цокались, бо на поминках це було суворо заборонено. Не співали, говорили тихо. Тостів не проголошували, тільки промовляли: «Тато, мамо (діду, бабо), їжте, пийте, спочивайте і нас дожидайте!», «Їжте, пийте і нас, грішних, споминайте!», «Вам – спокійно лежать і земельку держать, а нам – в добрій долі панувать!», «Вам – Царства Божого діждати, а нам до вас не поспішати!», «Вип’ємо за Царство Небесне наших (Юстини, Марії, Миколи, Данила)!».

На Проводи неодмінною стравою були млинці (оладки, налисники).

Благовіщення »