Трійця — Українська вишиванка / Vyshyvanka.if.ua

Реклама

Трійця

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 04 вересня 2013

ТрійцяТрійця (Троїця, Святого Духа, Тройця) у календарі своїм місцем повністю завдячує Великодню. Також свято має інші назви – П’ятидесятниця (П’ятдесятниця), бо його відзначають на п’ятдесятий день після Світлого Воскресіння Христового. На ці дні припадають Зелені свята, які тісно переплетені з Трійцею в уяві народу.

Хату прикрашали і зсередини: ароматним зіллям заквітчували ікони, вішали біля вікон, розсипали товстим килимом по долівці. 

Переддень Трійці називався Дідовою суботою. Поминали всіх покійних: і не хрещених, і хрещених, і померлих від хвороби чи старості, самогубства і потопельників – людей, що померли не своєю смертю. Несли до церкви «панахиду» - книші чи хліб, пироги, калачі, мед і коливо або щось солодке. Ходили на кладовище, залишали на могилах щось із їжі для покійних.

Троїцький тиждень вважався Русальним. Жодна дівчина з першого дня Троїцького тижня не виходила в поле, в ліс, на вулицю, в город, на річку. Боялися, що вискочить з очерету чи жита русалка і спитає: «А що мати варила?». На це було слід швидко відповісти: «Борщ та полин, а ти сама згинь!». Тоді русалка зникала і не могла дівчині завдати шкоди. Цього тижня заборонялося купатися в річках, ставках, морі, озерах. Не лише дівчата та жінки, а хлопці та чоловіки боялися, що їх підстерігають русалки у воді, які затягнуть на дно до себе. Подекуди це вірування збереглося до наших днів. 

Всі ці звичаї були сповнені добробутом і пов’язувалися з кінцем весни – початком літа.

В Україні пишно відзначають храмові свята. Обов’язкові гостини відбуваються після служби. На Троїцький храм готували вареники, традиційний борщ, млинці, налисники, пироги. Троїцьких храмових трапез особливість полягала в тому, що вживали багато молодої зелені, нею ж приправляли страви.

Вознесіння Господнє »