Святий Миколай Чудотворець

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 27 вересня 2013

В Україні Святий Миколай – найшановніший зі святих, який стоїть поряд з Юрієм Переможцем, Іваном Хрестителем, Іллею Пророком та Андрієм Первозванним. На його честь свято відзначають двічі на рік: Миколи Теплого (Миколи Весняного) – 22 травня і Миколи Зимового (Миколи Чудотворця , святого Миколая) – 19 грудня. Миколая Весняного вшановують скромніше – вітають іменинників, в церкві освячені цього дня.

Велику кількість церков в Україні присвячено Миколаю Чудотворцю. Біля Покровської церкви на Подолі досі збереглася частина церкви Миколи Доброго. Немічними і хворими або тими хто попав у біду опікується святий Миколай.

Зимового Миколая вважали, повелителем стихій, покровителем хліборобства святкували пишно. До цього дня в давнину, як і на Святий вечір варили ячменю та кутю з пшениці, сподіваючись, що Миколай Добрий допоможе з майбутнім урожаєм.

Престольні свята, зокрема й Миколая , відзначали в Україні зі службою Божою, провідуванням родичів. Був піст, тому готували пісні страви: вареники з пісною начинкою, пекли білий хліб, пампушки, пундики, млинці, пироги і калачі.

Замерзали на Миколая ріки, по кризі було безпечно їздити саньми. Приказували: « Варвара приготовляє, Сава мости мостить, а Микола гвіздком прибиває », « Варочка постеле, Савочка погладить, а Микола стукне ».

Цього дня, як і на Новий рік, переступити першим поріг двору, хати, стодоли мусив господар, або близький чоловік до родини і бажано не бідний. Якщо приходив хтось безталанний, боялися його, як носія злих злиднів. На Миколаївські свята не жебракували. У Прикарпатті і в Карпатах перших носіїв добра називали показниками. У деяких місцях худоба виконувала цю роль: віл чи кінь, бичок, господар яких уводив до сіней. Наступне благоденство сім’ї символізували вони. Вірили, що свійськими і дикими тваринами опікується святий Миколай. Коли худоба недужала, просили допомоги і молилися Чудотворцю.

Свято Андрія »