Свята вечеря — Українська вишиванка / Vyshyvanka.if.ua

Реклама

Свята вечеря

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 28 липня 2013

Свята вечеряПередріздвяний день 6 січня,  велике свято – Святий вечір, Багата кутя. Вся родина вставала вдосвіта і готувалася до Святої вечері. На останній день Пилипівського посту припадало це свято, тому всі страви були пісні. У цей день не снідали й не обідали, годували лише малих дітей. Стіл посипали чистим сіном, на нього клали нову скатертину, потім вишиваного рушника. Під образами на покуті – почесне місце займали узвар й кутя. Там же ставили дідуха - це був вив’язаний житній сніп, прибраний цукерками, різнобарвними стрічками – попередник новорічної ялинки. Вечеряти сідали тоді, коли на небі з’являлася перша зірка – це означало, що народився Син Божий. Для тих же, хто був відсутній або помер ­- клали ложку, створюючи ефект присутності.  На Святвечір не вживали міцних напоїв, горілка на столі з’являлася наступного дня – на Різдво.

Свята вечеря починалася з запалення свічки та молитви за всіх живих та мертвих. Дівчата, взявши першу ложку куті, не ковтали одразу, а прислухалися з якого кутка села було чути будь-який шум. Це означало, що звідтіль слід було чекати старостів.

«Багатою кутею» називали Святу вечерю саме через те, що готували дванадцять пісних страв, на честь дванадцяти апостолів, послідовників Ісуса Христа.