Щедрий вечір / Новий рік — Українська вишиванка / Vyshyvanka.if.ua

Реклама

Щедрий вечір / Новий рік

Автор: Андрюха Слободян
Опубліковано: 28 липня 2013

Щедрий вечір Новий Рік (Щедрий вечір, 13 січня, святої Меланії) - світське свято, одне з найпопулярніших в українців. Здавна відзначалися дуже пишно три великих свята: Святе Рождество, Святого Василя, Святе Водохреще. В них символізували закликання всіх сил природи хліборобу в боротьбі за врожай, а це означало:  за добробут, благополуччя та щастя в родині. У відомій колядці співали:

 

 

 

А що перший празник - Рождество Хрестове,
Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

А що другий празник - Святого Василя,
Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

А що третій празник - Святе Водохреще,
Радуйся, ой радуйся, земле,
Син Божий народився!

Магічні вірування та звичаї давніх слов’ян збереглися до наших днів. Вважають:  як почнеш рік, так він і минатиме, тому перед Новим роком завжди старалися припасти як найбільше продуктів, щоб був стіл багатий і щедрий. В Україні переддень Нового року називали Щедрим вечором, вінчувальні пісні – щедрівками, а колядників, що поздоровляли зі святом – щедрувальниками.

Новий Рік - (14 січня, Святого Василя). Цього дня господиня готувала багато страв для своєї родини, для щедрувальників і посівальників. Стіл застеляли біленькою скатертиною, ставили велику миску пирогів, калачів, паляниць, книшів.

В Україні варили кутю на Святвечір і на Голодну кутю (переддень Водохреща). У деяких районах цю страву готували на Новий Рік. На Гуцульщині господиня пекла спеціальні хліби, біліші від повсякденних і називала їх «василями». Коли вся родина лягала спати, господиня виносила «василя» та кидала в воду. Потім вийнявши, з води тихенько торкалася ним чола всіх своїх дітей, щоб вони були такі здорові, багаті й величні, як святий хліб «василь» та вода. Деякі господині від Святвечора до Василя не виносили сміття з хати, щоб разом з ним не винести й багатство. Заборонялося ходити до когось щось позичати, особливо жінкам, щоб не зубожіти в наступному році. Якщо вже була конечна потреба щось попросити, то посилали малого хлопця.

Господар брав під пахву дідуха, який стояв на покуті від Святого вечора до Водохреща і робив солом’яні перевесла та перев’язував ними стовбури, щоб гусінь не чіплялася. За народними уявленнями - це мало сприяти наступному врожаєві і прибуткові в господарстві.

Різдво »